Меню Затваряне

Несвършващият Холокост

Ренета Трифонова

Ренета Трифонова

Разглеждам материали от различни източници за Холокоста на еврейския народ – разказват страшни, ужасни неща за този срамен период от човешката история. Има много статии за Холокоста, много документи, много изследвания по тази тема. Едно изречение ми се набива в очите: „На 27 януари 1945 г. Съветската армия под командването на маршал Конев слага края на съществуването на най-големия концентрационен лагер на Третия райх“.

Съветската армия с помощта на своите съюзници, без които е щяла да бъде победена, слага край на Третия райх и затваря Аушвиц. Единият фашистки режим побеждава с помощта на съюзниците си другия фашистки режим и затваря лагерите на смъртта, където Хитлер и съмишлениците му изгарят милиони хора, за да продължи престъпленията в другия експериментален лагер – с унищожаването на десетки милиони хора и техните съвести – отново чрез убийства, преследвания, изселвания и нови мъчения.

Единият Холокост беше заменен с друг Холокост – този път не само на хора с еврейски произход, а на хора с всякакъв произход, които не са съгласни със съветската идеология за лагерно управление на целия свят и за превръщането на човека в роб по оруелски.

От 1945 до днес Съветската империя в своите разновидности (сталинска или путинска е без значение) си присвои победата над еврейския Холокост и го замени със съветски Холокост над всички свои граждани и в териториите, в които съветският ботуш прегази с танковете си свободата на народите от Източния блок на Европа. Тази империя продължи да спекулира с „борбата срещу фашизма“, избивайки по същия хитлеровски начин хора без съд и присъда, чиято единствена вина беше, че вярват в Бога и искат да бъдат свободни.

Новият Хитлер поиска да осъществи мечтата на стария Адолф Хитлер – да владее целия свят чрез война, пропаганда, страх, сила, наложена с меч, която се оказа също толкова страшна, колкото войната на нацисткия вожд. И така – от един нацизъм, светът премина към друг нацизъм, започнал да унищожава не просто телата, които Хитлер гореше в камерите на Аушвиц, за да заличи спомена за съществуването на еврейския народ – не!

Този нов сатрап, подобно на стария, с когото започнаха Втората световна война и от приятели се превърнаха във врагове – този нов Хитлер – бившия семинарист Йосиф Висарионович Сталин – подпали половината свят с новата си идеология, която този път беше насочена към всички вярващи хора. Той надмина и надгради идеологията на Ленин и задмина Хитлер – ако последният искаше унищожението на еврейския богоизбран народ, Сталин насочи усилия към жестокото смазване на всички вярващи хора, без значение на тяхната народност и вяра. И ако днес знаем броя на жертвите в нацистките лагери на смъртта, все още не знаем точния брой жертви в сталинските лагери на смъртта.

За тази жестока подмяна не се говори много – напротив, умишлено тя бива премълчавана и за нея започнаха да говорят и се досещат днес много хора след началото на войната в Украйна. Защото тази война, която се води пред очите ни, беше „естественото“ следствие от липсата на осъждане на престъпленията на съветския режим. Да, хитлеристите бяха преследвани и осъдени, а техните престъпления и до днес нямат давност. Другият фашистки режим обаче, не беше осъден, напротив – той дълго време беше толериран и свободният свят днес разбра своята грешка, която ще му струва скъпо и прескъпо.

Човечеството трябва да помни Холокоста с неговите ужаси и страданията на еврейския народ. Човечеството обаче си позволи да не осъди приятеля на Хитлер, който го задмина стократно и забрани на хората дори вярата им без значение – християнска, еврейска или мюсюлманска. А след като тази идеология не даде резултат и сама се сгромоляса, неговият наследник Путин си позволи да използва и Христовата църква за своите цели – и днес ставаме свидетели на това, как архиереи благославят войната и строят нова идеология, която „денацифицира“ друг народ, а червената болшевишка петолъчка – символ на сталинизма и комунизма – украсява храма на Въоръжените сили на Руската федерация. Това никога в историята на Църквата не се е случвало – нито на Изток, нито на Запад – сатанински символи, редом с Христовия кръст да „красят“ християнски храм. Мерзостта на запустението е пред очите ни.

По същия начин, както Хитлер унищожаваше еврейския народ – с война, преследване, затваряне в лагери, изселване, мъчения – днес хора са преследвани, не защото са евреи, а защото са украинци. За Путин – наследника на Сталин и Хитлер, украинец означава едно – фашист, който трябва да бъде или денацифициран, или ликвидиран. И Московската църква оправдава това със своето позорно за християнството „богословие на войната“. Новият нацизъм се роди пред очите ни, нови лагери са отворени в окупираните територии на Украйна, докато мислехме, че Европа никога повече няма да преживее война (В деня на Холокоста: Русия строи нов ГУЛАГ с 25 изправителни колонии в Донбас • Християнство.бг). И ако Втората световна война даде възможност да бъдат изпитани и двете фашистки идеологии – хитлеризъм и сталинизъм-ленинизъм, светът осъди само едната. Другата свободно крачеше и крачи в кървави ботуши, смазвайки милиони човешки съдби, като продължава своите престъпления.

Те продължават и днес, защото ние отново позволихме на злото да вземе застрашаващи размери и един Холокост да бъде заменен с друг Холокост. Един ден ще говорим не само за еврейски, но и за украински Холокост. Не защото е бил възможен, а защото нашата съвест го е позволила.

Христовата църква в лицето на своите архиереи трябва да осъди това зло, защото борбата за унищожаване на човека е борба на врага на човечеството и човешкото спасение. Това е същият враг, който разпъна Христос и гонеше мъчениците на Христовата църква. Затова християните трябва да противостоят и изобличават с всички възможни средства на Христовата истина злото – най-вече чрез несъгласието и словото си, защото Евангелието ни свидетелства, че ако познаем Истината, само тя ще ни направи свободни (Йоан 8:32).

Бог да прости жертвите на еврейския Холокост и да ни помогне да спрем днешния Холокост, и да се надяваме, че човечеството няма повече да повтаря своите грешки.

Нескінченний Голокост

Я переглядав матеріали з різних джерел про Голокост єврейського народу – вони розповідають жахливі, жахливі речі про цей ганебний період людської історії. Є багато статей про Голокост, багато документів, багато досліджень на цю тему. Одне речення врізалося мені в пам’ять: «27 січня 1945 року радянська армія під командуванням маршала Конєва поклала край існуванню найбільшого концтабору Третього Рейху».

Радянський Союз за допомогою своїх союзників, без яких він був би біднішим, поклав край Третьому Рейху і закрив Аушвіц. Один фашистський режим за до-помогою своїх союзників перемагає інший фашистський режим і закриває табори смерті, де Гітлер і його спільники спалюють мільйони людей, щоб продовжити злочини в іншому експериментальному таборі – зі знищенням десятків мі-льйонів людей і їхньої совісті – знову через вбивства, переслідування, депортації і подальші тортури.

На зміну одному Голокосту прийшов інший Голокост – цього разу не лише людей єврейського походження, але й людей будь-якого походження, які були незгодні з радянською ідеологією табірного панування над усім світом і перетворення людини на оруелівського раба.

З 1945 року і до сьогоднішнього дня Радянська імперія в її різновидах (сталінська чи путінська – не має значення) привласнила перемогу над єврейським Голокостом і замінила його на радянський Голокост для всіх своїх громадян і на територіях, де радянський чобіт переїхав своїми танками свободу народів східного блоку Європи. Ця імперія продовжувала спекулювати на «боротьбі з фашизмом», вбиваючи в той же гітлерівський спосіб людей без суду і слідства, єдиною провиною яких було те, що вони вірили в Бога і хотіли бути вільними.

Новий Гітлер хотів здійснити мрію старого Адольфа Гітлера – правити всім світом за допомогою війни, пропаганди, страху, сили, нав’язаної мечем, який виявився таким же страшним, як і війна нацистського вождя. І ось – від одного нацизму світ перейшов до іншого нацизму, який почав знищувати не просто тіла, які Гітлер спалював в камерах Освенцима, щоб стерти пам’ять про існування єврейського народу – ні!

Цей новий сатрап, як і старий, який розпочав Другу світову війну і перетворився з друзів на ворогів – цей новий Гітлер – колишній семінарист Йосип Віссаріонович Сталін – підпалив півсвіту своєю новою ідеологією, яка на цей раз була спрямована на всіх людей віри. Він перевершив і перевершив ідеологію Леніна і перевершив Гітлера – якщо останній прагнув знищення єврейського богообраного народу, то Сталін спрямував свої зусилля на жорстоке знищення всіх віруючих людей, незалежно від їх національності і віри. І якщо сьогодні ми знаємо кількість жертв нацистських таборів смерті, то ми досі не знаємо точної кількості жертв сталінських таборів смерті.

Про цю жорстоку підміну мало говорять – навпаки, її свідомо замовчують, і багато хто почав про неї говорити і здогадуватися сьогодні, після початку війни в Україні. Тому що ця війна, яка ведеться на наших очах, стала «природним» наслідком відсутності засудження злочинів радянського режиму. Так, гітлерівці були переслідувані і засуджені, і їхні злочини не мають терміну давності донині. Однак інший фашистський режим не був засуджений, навпаки, його тривалий час толерували, і сьогодні вільний світ усвідомив свою помилку, яка буде коштувати йому дуже і дуже дорого.

Людство повинно пам’ятати про Голокост з його жахами і стражданнями єв-рейського народу. Людство, однак, не наважилося засудити друга Гітлера, який перевершив його у стократ і заборонив людям навіть їхню віру, незалежно від того, чи це християнська, юдейська чи мусульманська. А після того, як ця ідео-логія провалилася і розвалилася сама по собі, його наступник Путін наважився використати Церкву Христову у своїх цілях – і сьогодні ми є свідками того, як єрархи благословляють війну і будують нову ідеологію, яка «денацифікує» інший народ, а червоний більшовицький п’ятикутний прапор – символ сталінізму і комунізму – прикрашає храм Збройних сил Російської Федерації. Такого ще ніколи не було в історії Церкви – ні на Сході, ні на Заході – щоб сатанинські символи поряд з Хрестом Христовим «прикрашали» християнський храм. Огида спустошення перед нашими очима.

Так само, як Гітлер знищував єврейський народ – війною, переслідуваннями, ув’язненням у таборах, депортацією, тортурами – сьогодні переслідують людей не за те, що вони євреї, а за те, що вони українці. Для Путіна, наступника Сталі-на і Гітлера, українець означає одне – фашист, якого треба або денацифікувати, або ліквідувати. І Московська Церква виправдовує це своєю «теологією війни», яка є ганебною для християнства. На наших очах народжується новий нацизм, відкриваються нові табори на окупованих територіях України, а ми думали, що Європа більше ніколи не зазнає війни. І якщо Друга світова війна дала можли-вість випробувати обидві фашистські ідеології – гітлеризм і сталінізм-ленінізм, то світ засудив лише одну. Інша ж вільно ходила і ходить у кривавих чоботях, ламаючи мільйони людських життів, продовжуючи свої злочини.

Вони тривають і сьогодні, бо ми знову дозволили злу набути загрозливих масштабів, а одному Голокосту – прийти на зміну іншому Голокосту. Колись ми будемо говорити не лише про єврейський Голокост, але й про український Голокост. Не тому, що це було можливо, а тому, що це дозволило наше сумління.

Церква Христова в особі своїх єрархів повинна засудити це зло, бо боротьба за знищення людини – це боротьба ворога людства і людського спасіння. Це той самий ворог, який розіп’яв Христа і переслідував мучеників Христової Церкви. Тому християни повинні чинити опір і викривати зло Христової правди всіма можливими засобами – особливо своїм інакомисленням і своїм словом, бо Євангеліє свідчить, що якщо ми пізнаємо Істину, то вона одна визволить нас (Ів. 8:32).

Нехай Бог простить жертв єврейського Голокосту і допоможе нам зупинити сьогоднішній Голокост, і сподіваємося, що людство більше не повторить своїх помилок.

––––

Переклад: Pater Dr. F.-M. Felix-Maximilian Bogoridi-Liven

Posted in Публицистика

Вижте още: